Диплом Матуса Столова, виданий Білоруським політехнічним інститутом, що підтверджує присвоєння йому кваліфікації «Інженер-теплоенергетик». Кваліфікацію підтверджено Державною екзаменаційною комісією 23 червня 1951 року.

Мі́сце: Мінськ, Білорусь
Дата: 23 червня 1951 року
Належить: IHMEC. Подаровано Матусом Столовим
Номер у каталозі: 2007.38.22
Біографія донатора:

Матус Столов народився 7 червня 1928 року в Мінську, Білорусь, у сім'ї Авраама Столова (1890 р.н.) і Фані Корнгольд (1894 р.н.). І Авраам, і Фаня були з багатодітних сімей з різних штетлів. Абрахам був фармацевтом, а Фаня викладала німецьку мову на університетському рівні. Сім'я жила в Мінську разом зі старшим братом Матуса, Борисом, який був студентом Мінського медичного інституту. У неділю, 22 червня 1941 року, німці вторглися в Мінськ. У ході вторгення сімейний будинок згорів, і сім'я втратила все своє майно. 26 червня Матус зі своїм братом Борисом, якому на той момент було 20 років, спробували втекти на схід. Матус вирішив залишитися з матір'ю. До 27 червня німці захопили весь Мінськ. Матуса з його матір'ю переселили в Мінське гетто, де вони жили з іншою сім'єю, до якої належала й Естер. У листопаді 1941 року, почувши чутки про нацистські облави, Матус, його мати та Естер втекли з гетто завдяки допомозі Олени Печенізької («Великої Олени»), жінки, яка вийшла заміж за єврея і долучилася до підпільної боротьби з німцями. Нацисти вбили понад 15 тисяч євреїв, у тому числі й батьків Естер. 7 листопада, після облави, Матус, його мати і Естер повернулися в гетто. У липні 1942 року нацисти вбили більше 20 тисяч євреїв у Мінському гетто. У листопаді 1943 року Велика Олена дістала для Матуса й Фані фальшиві документи, з якими вони втекли з гетто й приєдналися до партизанів. Велика Олена пізніше допомогла втекти й Естер. У січні 1943 року Матус з матір'ю залишили партизанський загін, аби вирушити в Казань. У Казані вони дізналися, що Борис став лікарем Радянської Армії і пропав безвісти в грудні 1942 року. У жовтні 1944 року Фаню запросили повернутися до викладання у звільненому Мінську. У Мінську Матус і Фаня знову зустрілися з Естер. Матус вступив до університету машинобудування. Незважаючи на те, що він мав найкращий рейтинг успішності у своїй групі, Матусу й п'ятьом іншим єврейським студентам не дозволили закінчити навчання. Врешті-решт йому вдалося оскаржити це рішення, і в 1951 році він став інженером. 29 серпня 1953 року він познайомився з Вікторією, з якою згодом одружився. У них народилася дочка Ірина. Мати Матуса повернулася на викладацьку посаду, але була звільнена, коли в КДБ дізналися про її листування із сестрою в Ізраїлі. Антисемітська політика СРСР сильно вплинула на роботу, школу, загальні умови життя родини. У 1980 році Матус, його дружина й дочка подали заяву на отримання дозволу для виїзду з країни. Через це Матус втратив роботу. Вони були «відмовниками» протягом 2 років і, зрештою отримавши дозвіл на виїзд, переїхали до Чикаго 8 квітня 1982 року, на другий день Пасхи.

Згорнути Розгорнути
Перейти до вмісту