Орденська планка, яку вручено Михайлу Жиліну за службу Радянському Союзу в часи Другої світової війни. Складається із чотирьох рядів, що нараховують 12 стрічок.
Уцілілі перед меморіалом пам'яті шести мільйонів убитих євреїв, прибл. 1948 рік.

Орденська планка, яку вручено Михайлу Жиліну за службу Радянському Союзу в часи Другої світової війни. Складається із чотирьох рядів, що нараховують 12 стрічок.
Михайло Жилін народився 24 квітня 1926 року в Мінську, Білорусь. Михайло, його батьки й дві сестри, Мара й Кіма, були інтерновані в Мінському гетто в жовтні 1941 року. Мати й дві сестри там і загинули, а батька пізніше буде оголошено зниклим безвісти (МВС) військовим Червоної армії. У липні 1943 року Михайла відправили в концтабір у Малому Тростянці. Невдовзі після того він втік і приєднався до партизанів. Восени 1944 року вступив до лав Червоної Армії. На полі бою отримав поранення, яке призвело до ураження зору й паралічу лівої щоки. Звільнився зі служби в 1947 році. Михайла було нагороджено багатьма медалями за відмінну службу. Після звільнення з армії повернувся до Мінська, де познайомився зі своєю дружиною Гешею Левкович. Вона провела війну в евакуації на Сході. У подружжя народилося двоє синів. Один із них іммігрував до Чикаго в 1987 році, а в 1990 році до нього приєдналися й інші члени сім'ї. Помер Михайло 5 лютого 2016 року в Чикаго.