USHMM: Надано Бібліотекою Конгресу.
Айнзацгрупи
Три тисячі осіб зі складу айнзацгруп (мобільних загонів смерті) увійшли на радянську територію вслід за німецькою армією.
Їхня місія полягала в ліквідації євреїв, радянських чиновників, політичних опонентів, а також ромів і сінтів, що було частиною «Війни з іудео-більшовизмом».
Айнзацгрупи разом з місцевими колаборантами й допоміжними підрозділами вивозили жертв на околиці міст або сіл і розстрілювали їх на очах у сусідів. Айнзацгрупи вбили щонайменше 2 мільйони людей — переважну більшість євреїв. Першими жертвами зазвичай ставали чоловіки, але, починаючи із серпня 1941 року, єврейських жінок і дітей теж більше не щадили. Матеріально-технічне забезпечення надавала німецька армія.
Айнзацгрупи були ідеологічно підготовленими особистостями, включаючи професіоналів та інтелектуалів, які стали ефективними вбивцями.
Розстрілювати цілі сім'ї було непросто. Одні вживали алкоголь, щоб впоратися, а інші зривалися і просили звільнитися від своїх обов'язків.
Ніхто не був покараний.
Схема, додана до німецького звіту
Схема, додана до німецького звіту, що детально описує процес, відповідно до якого було страчено близько 500 євреїв у Житомирі, в окупованій Німеччиною Україні, прибл. 1941 рік.
Схема докладно описує, як викопували братські могили, примушуючи євреїв ставати на краю, щоб через силу пострілу ті одразу падали в могилу.
Hamburger Institut für Sozialforschung.
Інститут гамбургерів Фуер Соціалфоршунг.
Яд Вашем.
USHMM: люб'язно надано Muzeum Wojska Polskiego.
Масові вбивства: «Голокост від куль»
Масові вбивства відбувалися як у маленьких, так і у великих громадах.
У Понарському лісі у передмісті Вільно, Литва, у період з липня 1941 року по липень 1944 року було вбито 70 000 — 100 000 євреїв. У лісі Румбула в передмісті Риги, Латвія, айнзацгрупи й латвійські допоміжні підрозділи вбили 25 000 євреїв у листопаді й грудні 1941 року — майже все єврейське населення Риги. У районі Малого Тростянця біля Мінська було вбито близько 200 000 євреїв на кількох майданчиках.
29-30 вересня 1941 року, між єврейськими святами Рош га-Шана і Йом-Кіпур, в урочищі Бабин Яр, неподалік від міста, було розстріляно 33 771 єврея з Києва. Вбивства тривали протягом наступних місяців, кількість жертв налічує близько 100 000 осіб. Це місце стало найбільшою братською могилою на території Радянського Союзу.
USHMM: люб'язно надано Єжи Томашевським.
Відеоматеріали й фотознімки масових вбивств різних айнзацгруп на території Радянського Союзу, 1941-1944 роки.
«Близько опівночі ми отримали команду... вишикуватися в лінію. Я... кинула свою [маленьку] дівчинку в канаву й накрила її собою. Через секунду на мене почали падати тіла. Потім наступила тиша. І знову почали стріляти...».
Олена Юхимівна Боросянська, одна з небагатьох уцілілих у Бабиному Яру.
Лист, написаний Михайлом Миркіним
Лист, написаний 29 червня 1944 року Михайлом Миркіним, єврейським солдатом Червоної армії, до своїх батьків у Чарею, в окуповану німцями Білорусь, із запитанням про їхню долю. Поштар Чареї відповів, що батьки Михайла були вбиті разом з усіма іншими євреями міста під час масової страти 5-6 березня 1942 року.
IHMEC: надано Михайлом Міркіним.
IHMEC: надано Михайлом Міркіним.
Яхад-Ін Унум
Масові вбивства були настільки масштабним явищем, що збір доказів триває і до сьогодні. Організація Яхад-Ін Унум на чолі із французьким католицьким священиком отцем Патріком Дебуа ідентифікує місця масових поховань євреїв, збирає судово-медичні докази й записує свідчення очевидців. На сьогодні організацією Яхад-Ін Унум досліджено 2,907 майданчиків страти й зібрано понад 7,000 свідчень. Кожна червона крапка на карті є задокументованим або ймовірним місцем вбивств. Карти й свідчення, включені до цієї виставки, що були надані Яхад-Ін Унум, є результатом їхніх досліджень Голокосту в Східній Європі. Ці карти й свідчення належать організації Яхад-Ін Унум.
Марія Л., 1928 року народження Майданчики страти: Блоговщина, багато інших майданчиків
Окупація: 1941-1944 роки
Кількість жертв: Орієнтовно 75,000
Переглянути більше >
Усіх, кого туди забирали, розстрілювали. Серед них були не лише євреї. Перший раз, поки вони спалювали тіла, то привели на місце вже іншу групу людей. Ті почали плакати й намагалися втекти, розбігаючись в різні сторони... Наступного разу вони оточили яму високим парканом».
Володимир К, уцілілий єврей
Майданчики страти: Кілька майданчиків
Окупація: 1941-1944 роки
Кількість жертв: Понад 50 000
Переглянути більше >
«З обох боків дороги стояли місцеві жителі з нашого та інших районів. Деякі жінки плакали, чоловіки й люди похилого віку мовчали, схиливши голови».
Ірена М. Майданчики страти: 3 майданчики страти в Понарському лісі
Окупація: 1941-1944 роки
Кількість жертв: Орієнтовно 19 200
Переглянути більше >
«Я принесла трохи риби ув'язненим у гетто, бо була знайома з багатьма дітьми, які там жили. Але мене побачив німець і зрозумів, що я збираюся зробити, тому мене побили».
Зигмунт Р.
Майданчики страти: 3 майданчики страти в Понарському лісі
Окупація: 1941-1944 роки
Кількість жертв: Орієнтовно від 50 000 до 70 000
Переглянути більше >
«Коли прибув перший потяг із 20-25 вагонами, вони відкрили відразу всі двері й почали висаджувати євреїв. У деяких поліцаїв не було куль у гвинтівках, тому євреї намагалися втекти. Панеріаї (Понари) був заповнений мертвими тілами після цього випадку. Щасливчики зуміли втекти. Після цього було 2 або 3 потяги. Німці відкривали вже лише по одному вагону, приводили євреїв до ями, розстрілювали їх, а вже потім відкривали інший вагон».
Очевидець
Майданчики страти: Бабин Яр
Окупація: 1941-1943 роки
Кількість жертв: Орієнтовно 50 000-100 000
Переглянути більше >
«Разом з однокласниками — тоді ми вчилися в 9 класі — ми прийшли після школи в Бабин Яр, перелізши через пагорб. Ми чули автоматні черги, ще до того, як дісталися місця. Нам було цікаво, що там відбувається.... Щойно ми зайшли за пагорб, перед нами, як на долоні, відкрилася картина, яку я пам'ятаю і зараз: євреї підходили до западини ланцюжком, один за одним. Ми знаходилися метрів за 50, тому ми бачили, як вони йшли.... Євреям довелося повністю роздягнутися. Вони плакали. Маленьких дітей штовхали ногами до западини. Дітей, які плакали, вибивали з рук матерів і скидали до западини. Ця сцена була жахливою. Ми ніколи цього не забудемо».
Анна Г., 1921 року народження Майданчики страти: 40 майданчиків страти на аеродромі
Окупація: 1941-1944 роки
Кількість жертв: Орієнтовно 17,000
Переглянути більше >
«Усім євреям було наказано зібрати свої цінні речі, золото й прибути в певне місце. Їм пообіцяли, що їх кудись депортуватимуть. Євреї не знали куди саме, але підозрювали, що їх збираються вбити. Вони плакали, кричали й обіймали своїх дітей. Мені важко про це говорити. Колону супроводжували охоронці із собаками, щоб не дати нікому втекти. Євреї вишикувалися на краю ями, і хтось стріляв у них. Одні падали, інші виживали. Щойно стрілянина закінчилася, яму злегка закидали землею. Ця земля рухалася протягом трьох днів, бо під нею були ще живі люди».
Очевидець Майданчики страти: 2 майданчика страти в лісі й полі Паркарке
Окупація: 1941-1944 роки
Кількість жертв: Від 400 до 800
Переглянути більше >
«У колоні були літні люди, жінки й діти... близько тридцяти або більше. Вони вишикувалися дуже близько один до одного.... Одночасно стріляли близько десяти солдатів. Людей розстрілювали двома групами. Першу групу розстріляли, коли друга ще тільки наближалася.... Вони не кричали. Ми не чули жодного голосу. Вони, напевно, знали свою долю".
Адольф В.
Майданчики страти: 2 майданчики страти в лісі при Лисиничах і в піщаному кар'єрі «Піскі»
Окупація: 1941-1944 роки
Кількість жертв: Орієнтовно 50,000
Переглянути більше >
«Ми вилізли на дуб, щоб подивитися. Я був із двома друзями. У момент, коли я спостерігав, вони прибули на вершину пагорба. Людей силою викидали з вантажівок, але вони намагалися чинити опір. Їх відвели до ями на схилі пагорба, яка була оточена охоронцями із собаками. Вони плакали, а солдати гестапо кричали на них: «Шнелл, Шнелл». ...У них були кулемети на штативах. Усіх, хто був у тих вантажівках, розстріляли одночасно».
Очевидець 1925 року народження
Майданчики страти: Глиняний кар'єр
Окупація: 1941-1944 роки
Кількість жертв: Орієнтовно від 7,000 до 18,000
Переглянути більше >
«Це було в 1941 році. Усі євреї йшли колоною в супроводі румунських жандармів з обох сторін. Колону очолювали німці. Усіх зібрали на тютюновій фабриці, бо її було огороджено парканом. Євреїв приводили до ям групами по двадцять осіб. Ями були вириті заздалегідь... Наступного дня почалася масова страта. У школі в мене були єврейські однокласники, наприклад Аарон, Фрідман та інші. Усіх їх розстріляли на моїх очах. Для мене це була велика трагедія. Моя вчителька початкових класів Бося Фрідман також була вбита там разом зі своєю сестрою Зенією».
Очевидець 1930 року народження
Майданчики страти: 4 майданчики страти
Окупація: 1941-1944 роки
Кількість жертв: Орієнтовно 5,520
Переглянути більше >
«І вони розстріляли їх там, і трохи присипали їхні тіла землею».
Карта кількості загиблих
Карта, долучена до таємного недатованого повідомлення про масове вбивство євреїв айнзацгрупоюА, прибл. 1942 рік.
Айнзацгрупи й колаборанти вбили два мільйони людей — переважну більшість євреїв — на окупованих Німеччиною радянських територіях на першому етапі «Остаточного розв'язання єврейського питання».
Незліченна кількість осіб, громад, урядів, установ і підприємств по всій окупованій Європі й на території Радянського Союзу співпрацювали з німцями або ставали співучасниками їхніх злочинів.
Деякі поляки, незважаючи на несамовитий спротив німецькій окупації, допомагали в «Остаточному розв'язанні», як і деякі українські, литовські й латвійські націоналісти. 3,000 осіб зі складу айнзацгруп(мобільних загонів смерті) не могли б убити щонайменше 2 мільйони людей без активної підтримки тисяч місцевих колаборантів. Серед союзників Німеччини відзначились румунські солдати, які разом з айнзацгрупами брали участь у вбивствах євреїв.
USHMM: надано Саулюсом Берзінісом.
